Моє Городище!
Я завжди з тобою,
З любов’ю твоєю і навіть з бідою…


Компетентність дитини відповідно Базової програми «Я у Світі» та програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» - неодмінна передумова становлення цілісної особистості, метою якої є формування елементів екологічного світорозуміння, формування у дитини уявлення про те, що в кожної людини є найдорожче місце на землі – місце, де вона народилася.
Городищина! Земля багата і красива, зачудована золотом нив, зеленню садів, блакиттю водних плес. Вона – древня і молода, славна своїм минулим, своїми людьми, трудівниками, синами і дочками, що прославляли і прославляють її. Висока духовність людей з-понад берегів Вільшанки бере свій початок ще в добі Ярослава Мудрого. Саме тоді, за свідченнями археологів та істориків, постало Городище, а основою співжиття його громади були й залишаються засади віри, праці, поваги, пізнання світу й осягнення свого місця в ньому. І в кожному поколінні від віку й до віку, день від дня, формувалося й росло почуття, що отут, на цій землі, вкритій зеленими лісами й садами, прикрашеній золотом стиглих пшениць, коріння всіх і кожного з нас.
Через краєзнавство іде духовне збагачення дітей, виховання любові до Батьківщини, її природи, рідної мови, історії, культури народу. Це думка не нова, адже ще С. Русова зазначила: «Прищепити національні риси у дітей можна лише орієнтуючись на специфіку природи, географічне розташування, клімат, історію рідного краю». На допомогу вихователям розроблена парціальна програма та тематика занять з розділку «Мій рідний край», де урахувалися регіональні, географічні, етнічні особливості нашого краю.
Ця програма передбачає реалізацію виховних, розвивальних і навчальних завдань, які сприяють формуванню в дошкільнят високих морально-етнічних та громадянських якостей, а саме:
 Інтересу до минулого і сьогодення;
 Любові до рідного краю, району, міста, його історії;
 Бережного ставлення до довкілля й турботи про нього;
 Розуміння краси природи, результатів людської праці, людських взаємин, вболівання за відродження національної культури;
 Шанобливого ставлення до народних традицій та звичаїв, рідної мови.

Видатний педагог В.О. Сухомлинський радив проводити уроки в природі: «Ведіть дітей у ліс, до річки, на луг, відкривайте перед ними джерело, без якого неможливо повноцінне духовне життя, і ви побачите, як ваші діти стануть розумними, спостережливими, кмітливими, добрими». Пораду В.О. Сухомлинського ми в дитячому садку використовуємо щодня.
Вводячи елементи краєзнавства в роботу з молодшими дошкільнятами:
• Широко використовуємо малі форми усної народної творчості – казки, колисанки, забавлянки, потішки, тощо. Саме через казки, пісні, прислів’я, приказки дошкільня дістає перше уявлення про культуру та побут свого народу.
• Прилучаємо дітей до пізнання історії своєї сім'ї, свого народу. Навчаємо малят шанувати і любити матір, батька та інших членів родини.
• Ознайомлюємо з природою рідного краю, змінами в рослинному світі та різних пір року, виховуємо бережне ставлення до рослин і тварин, вчимо доглядати за ним.
• Вводимо у повсякденне життя малят народну іграшку, вироби народно-вжиткового мистецтва (вишивку, кераміку тощо).
• Ознайомлюємо дітей з традиціями рідного народу через ігрову діяльність; народні фізкультурні ігри, спортивні змагання на народних святах, дидактичні ігри з лялькою.
Для ефективного запровадження програми в роботу ДНЗ, вони мають не тільки навчати, а й самі навчатися. Тож, вихователі звертаються до народної педагогіки, вивчають історію рідного краю, його традиції, записують різні пісні, примовлянки, обряди, слова, які нині уже не так широко вживаються у мові, як раніше.
Вихователі оформлюють ігрові кімнати, куточки краєзнавства в черкаському стилі; вишиті рушники, серветки, керамічні вироби, вироби з лози, дерева.
Звичайно, уся ця робота ведеться у тісній співдружності з батьками вихованців. І треба відмітити, що ця співпраця дає чудові результати: у групах старшого віку створено відповідне навчальне, ігрове, розвивальне середовище.
Відомо, як люблять діти різні походи, подорожі, прогулянки.
Наш дитячий садок розташований у центрі міста. До лісу вести дітей далеко, але на території дитячого садка маємо куточок лісу – де ростуть ялинки, берізки, ліщина, є дерева – довгожителі – дуб, ясени, які своїми шатами прикрашають місцевість нашого садка.
Але в поняття «природа» входять інші складові. Дуже люблять діти мандрівки до річки Вільшанки. Тут, на березі, вони не тільки побігають, поплескаються водою, а й почують шепіт води, підслухають розмову вербиці та водиці, бесіди мешканців водойми: жабки-скрекотушки, рака-неборака, рибки-вертихвістки, равлика-павлика. Розповідь дітям, що ця краса плакучих верб, ніжний плескіт хвильок Вільшанки надихнули поета написати пісню про наше Городище, яка починається так:
«Де верби над Вільшанкою
Схилились до води,
Травневими світанками
Там росу п'ють сади».
Мандруючи вулицями рідного міста, можна звернути увагу на «зелене (або жовто-червоне) намисто листочків» на деревах, на затишний куточок із ялинок-сестричок біля Палацу культури. Діти помічають, що ці ялинки-сестриці мають ніби голубуватий колір. Роз’яснення: ці ялинки і справді називаються блакитними.
Рухаючись вулицею Миру до школи № 2 можна розглянути пам’ятник С.С. Гулаку-Артемовському та героям його опери «Запорожець за Дунаєм» - Карасю та Одарці. Можна розповісти, що С.С. Гулак-Артемовський давно народився і жив у нашому місті. Він дуже гарно співав і писав пісні. Звернути увагу на те, що пам’ятник обхоплений високими могутніми яворами. Розглядаємо їх будову, листя, слухаємо як воно шелестить ніби співає тиху пісню.
Біля Михайлівської церкви звернути увагу на каштани. Вони великі, крислаті і давні. В ту пору на каштанах було багато зелених колючих кульок-їжачків. Кілька з них зірвали і розглянули. Пояснюємо, що з цього «їжачка», якщо його посадити в землю виросте ось такий красень.
Звернути увагу, під час однієї з прогулянок по вулиці Шевченка, на дві великі ялини, на яких багато шишок, вони дуже красиві, стрункі. Подорожуючи у світ рідної природи, слід використовувати загадки, вірші, прикмети, прислів’я, легенди; вчити описувати, складати оповідки, казки.
Педагоги нашого закладу дбають про системне подання матеріалу: від близького до далекого, від окремого до загального, від простого до складного, що сприяє повному й різнобічному його засвоєнню дітьми.
Звичайно ж, краєзнавча робота ведеться не лише на заняттях з усіх розділів програм, а й у повсякденному житті, в іграх, під час спостережень, самостійної художньої діяльності, під час свят, розваг.
Що дає краєзнавчо-туристична діяльність? Насамперед здоров'я – фізичне і духовне. Прогулянки в природу, пішохідні переходи допомагають раціоналізувати руховий режим, підвищити рухову активність дітей протягом дня. Мої вихованці мають удосталь чистого свіжого повітря, залюбки милуються красою весни, розмаєм літа, ніжною тишею осені… вони усвідомлюють себе часточкою великого прекрасного світу і розуміють, яке місце в ньому посідає людина – не споживач, а друг природи. Вони вчаться елементів творчості, виховують у собі турботливе ставлення до всього живого на землі. В процесі краєзнавчої діяльності діти крок за кроком накопичують знання про рідний край, свій родовід, себто у яких формується національний світогляд, виховується любов до батьківської землі, свого народу.
Головне досягнення – діти сформувалися духовно, тобто в них виникає не лише потреба пізнавати, а й жити «для інших». Сподіваємося, що з них виростуть справжні патріоти, які люблять свою Україну, пишаються нею.




Орієнтовна тематика занять з розділу
«Мій рідний край»
(одне заняття на місяць)
Вересень
1. Тема «Моє рідне місто».
(розповідь вихователя, розглядання фотоальбома, назва вулиці, на якій розташовано садок, адреса садка, домашня адреса вихованців).
Жовтень
2. Тема «рослинний світ нашого краю».
(види дерев, гриби, квіти, фруктові дерева, виноград. Рослини, які ростуть на території дошкільного закладу).
Листопад
3. Тема «Тварини нашого краю».
(ведмідь, лисиця, їжак, вовк, білка, дикий кабан).
4. Тема «Ліс і парк».
(порівняльна характеристика).
Грудень
5. Тема «Зимові свята мого краю».
(назви свят, традиції, колядки,).
Січень
6. Тема «Народні промисли краю».
(вишивка: рушники, серветки, сорочки; кераміка:тарелі, глечики, миски тощо).
Лютий
7. Тема «Села Городищини».
(порівняльна характеристика села і міста. Бесіда про села району, де живуть родичі вихованців – назва села, праця людей у сільській місцевості, свійські тварини).
Березень
8. Тема «історичні місця Городищини».
(оглядова розповідь вихователя, розгляд ілюстрацій, екскурсія).
Квітень
9. Тема «Річки Черкащини».
(характерні особливості річок. Найбільші річки – Дніпро, Рось. Мешканці водойм: окунь, карась, щука, сом).
Травень
10. Екскурсія до парку.
(закріплення назв паркових рослин; закріплення поняття «парк»).




Орієнтовний зміст роботи
з розділу «Мій рідний край»
(старший дошкільний вік)
І квартал
Екскурсія до центру міста «Ми живемо в Городищі».
 Історичні місця центру;
 Визначні пам’ятки;
 Вулиці міста;
 Заводи;
Городищенський район
 Великі і малі села: Мліїв, Зелена Діброва, Орловець, Вільшана, Хлистунівка;
 Цікаві місця району: Садстанція (Мліїв), Старосілля;
 Річки й поняття про «озеро»;
 Сільськогосподарська праця району;
Черкащина – мій рідний край.
 Загальні відомості;
 Історичні відомості про Чигирин і Канів;
 Річки Черкащини;
ІІ квартал
Природа рідного краю.
 Корисні копалини;
 Рослинний світ: легенди про рослини;
 Легенда про річку «Вільшанка»;
 Лікарські рослини;
Народний календар.
 Звичаї та обряди зимового періоду;
 Традиційні свята;
Народні промисли Городищини.
 Види ремесел («Садок вишневий коло хати»).
























ДИДАКТИЧНА ГРА

«ЗНАЙ, ЛЮБИ І БЕРЕЖИ»




Мета: Уточнити знання дітей про рідне місто, визначні пам’ятники рідного міста, місця відпочинку мешканців міста. Вчити будувати описові розповіді.
Розвивати пізнавальний інтерес до навколишнього світу, культурних і духовних цінностей людей.
Сприяти становленню дитини, як соціальної істоти.
Розвивати вміння грамотно викладати думку. Викликати в дітей почуття захоплення красою того, що бачать перед собою. Виховувати почуття гордості за своє місто, любов до нього.

Обладнання: фланелеграф, фотографії міста.
Правила гри: У грі беруть участь всі діти. Діти по черзі описують картинку. Якщо опис – розповідь не повинна то інші учасники гри мають право доповнювати.

Хід гри
Учасники гри стають колом і за допомогою лічилки обирають гравці, який буде розпочинати гру.
Лічилка
В Городищі я живу,
Своє місто я люблю,
Усім серцем усміхнуся
Йому низько поклонюся.
На фланелеграфі викладені картинки – фотографії міста. Дитина підходить і вибирає картинку і дає інформацію. Гра триває доти, доки всі картки – фотографії будуть використані гравцями.
Діти, які правильно і змістовно описали фотографію, одержують призові

Кiлькiсть переглядiв: 3211